Орієнтовна тематика зустрічей з батьками в межах формування культури причетності до освітнього простору школи

§ Екскурсія — знайомство зі школою і шкільними службами.

§ Свято народження класу.

§ Зустріч з адміністрацією навчального закладу й соціально-психологічною службою.

§ Зустріч батьків «Майбутні традиції класу».

§ Круглий стіл «Подорож шкільним підручником».

§ Батьківські збори «Книги, які читають усі».

§ Презентація класного журналу «Новини шкільних уроків».

§ Знайомство батьків учнів зі шкільною книгою рекордів і досягнень класу.

§ Організація і проведення батьківських уроків.

§ Засідання виїзного клубу вихідного дня.

§ Участь у загально шкільній батьківській конференції «Є проблема — є розв'язання».

§ «День відкритих дверей у класі» — наочна демонстрація досягнень учнів, батьків і класного керівника колективу педагогів школи.

§ Випуск стіннівки силами батьків і дітей.

ДІАГНОСТИКА: ПОПЕРЕДНЯ, ОПЕРАТИВНА ТА ПІДСУМКОВА

Одним із найважливіших напрямів роботи класного керівника є діагностика. Дехто з педагогів може заперечити: якщо в школі працюють психологи — їм і займатися діагностикою. Однак ідеться не про психологічну діагностику як таку, а про психолого-педагогічну діагностику, яка вирізняється індивідуальним характером і оперативністю. Конструктивне планування виховної роботи в класному колективі учнів та налагодження роботи з батьками неможливе без використання психолого-педагогічної діагностики.

Діагностика в роботі класного керівника з класом може бути попередньою, оперативною, підсумковою — залежно від ситуації.

Якщо педагог грамотно використовує діагностичні матеріали, і може докорінно змінити спосіб спілкування в родині, статус окремих її членів, стратегію поведінки дорослих щодо дитини. У роботі з класом діагностика допомагає виявленню проблемних ситуацій в окремих родинах і дозволяє обрати правильну лінію поведінки з батьками проблемних учнів.

Однак діагностика в роботі класного керівника — це й досить небезпечне знаряддя, тому використовувати його педагог може за умови абсолютної впевненості в позитивних наслідках такого методу для конкретної дитини та її родини.



Діагностичний процес передбачає чітке визначення цілей і очікуваних результатів: займаючись нею, класний керівник повинен ставити перед собою певні питання (наприклад, якого результату він очікує від діагностики, як працюватиме з одержаним матеріалом або які зміни на краще вона принесе) і обов'язково знаходити на них обґрунтовані відповіді.

Попереднядіагностика потребує підготовки:

§ батьківських зборів;

§ тематичних та індивідуальних консультацій;

§ позакласних заходів; поїздок і екскурсій;

§ планування позакласної роботи з колективом учнів;

§ аналізу роботи з класом.

Оперативна діагностика необхідна для розв'язання конфліктних ситуацій у родинах під час підготовки до співбесід між школярами, вчителями й учнями.

Підсумкову діагностику доцільно проводити наприкінці навчального року за результатами участі класу у святах, конкурсах і фестивалях. Це необхідно для оцінки проведеного заходу через сприйняття всіма присутніми, що дозволить вдосконалювати роботу з родиною й учнями. Добре організована підсумкова діагностика роботи шкоіли в цілому і виховної системи школи зокрема допомагає в оперативному розв'язанні питань якісного просування колективу у своєму розвиткові, плануванні заходів, ефективність яких не викликає сумнівів.

КОРИГУВАЛЬНА РОБОТА

Значущим напрямом діяльності класного керівника з родинами учнів є також коригувальна робота.

Діагностична робота класного керівника у відриві від коригувальної не лише не має сенсу, але й може завдати шкоди та скалічити душі дітей і дорослих, призвести до агресії і конфліктів. Головне призначення коригувальної роботи — надання батькам своєчасної психолого-педагогічної допомоги та підтримки під час розв'язання таких проблемних ситуацій у сімейному вихованні, як:

§ криза адаптації до шкільного навчання; -

§ раннє статеве дозрівання дітей;

§ нестабільне становище дитини в родині;

§ втрата батьків або близьких людей;

§ розлучення батьків;

§ вплив на дитину компанії.

Родина потребує коригувальної допомоги та підтримки з боку педагога у разі виходу дитини з-під контролю батьків і підпадання під вплив не просто поганої компанії, а секти, яка стає для неї більш значущою за власну родину. Коригувальна робота — це, зокрема, і заходи з профілактики шкідливих звичок (тютюнопаління, токсикоманії, наркоманії).

Але ефективність такої роботи багато в чому залежить від активності та підтримки батьків. Таким чином, взаємні допомога та підтримка педагога і родини задля спільної мети — запорука успіху в нелегкій справі виховання майбутнього країни.

Індивідуальна коригувальна робота класного керівника має спрямовуватися також і на роботу з родиною, в якій зростають обдаровані діти. Немає таємниці в тому, що іноді становище такої дитини у звичайному класі досить важке. Завдання класного керівника — з одного боку, створити умови для максимального розвитку таланту та здібностей такої дитини з іншого — зберегти її душевний спокій, комфорт та гідність у дитячому колективі.

Не меншого коригування потребують і проблемні сім'ї. Класному керівникові треба мати уяву про родини своїх учнів, щоб відразу ж дати зрозуміти безвідповідальним батькам, аби не очікували на спокійне та безтурботне життя.

Ми вважаємо, що індивідуальне коригування буде доречним і щодо неповних родин: саме вони потребують посиленої уваги з боку шкільно адміністрації та соціально-психологічної служби. Найчастіше такі сім'ї зайвий раз не звертаються по допомогу, але коли вже спромоглися це зробити — то з проблемою, розв'язання якої потребує оперативного втручання різних фахівців і служб: юристів, лікарів, психологів або правоохоронних органів.

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА Й РОДИНИ

Наведені вище напрями спільної діяльності класного керівника й родини будуть ефективними в разі використання класним керівником актив­них форм взаємодії з родинами своїх учнів.

З першого ж дня роботи з колективами дітей і батьків класний керівник повинен прагнути розуміння значення тих вимог, які школа висуває родині (за умови, звичайно, розумності цих вимог).

Взаємодія родини й класного керівника буде ефективною тоді, коли педагог дозволить батькам виявити ініціативу й підтримає їхні пропозиції. Спілкування з батьківським колективом треба здійснювати в дусі чемності та коректності, із самого початку обговорюючи ті правила спілкування, на яких базуватиметься робота з батьками.

Правила ефективної взаємодії, якими педагог керуватиметься в роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:

1. Батькам потрібна підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте їх, створіть необхідні умови для спілкування.

2. Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.

3. Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку

4. Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.

5. Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.

6. Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.

7. Якщо ж все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.

8. Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.

9. Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.

10. Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.

11. За активної участі батьків у житті класу й школи їхні зусилля мають бути відзначені класним керівником і адміністрацією школи.

Головними формами взаємодії класного керівника з родиною є індивідуальні та групові форми роботи.

До групових можна віднести такі форми взаємодії, як батьківські збори, конференції, вечори запитань і відповідей, батьківські університети.

Групові форми роботи доцільні для організації психологічної освіти батьків, зустрічей з адміністрацією навчального закладу із нагальних проблем шкільного життя або, наприклад, з питань реформування школи.

Аби ці форми спілкування були ефективнішими, батькам слід надати можливість брати участь у плануванні занять, приміром, батьківських університетів або інших форм їхньої взаємодії зі школою.

Орієнтовний тематичний план групової роботи з родиною в школі на новий навчальний рік, одержаний батьками на підсумкових батьківських зборах, дозволяє заздалегідь визначити ступінь зацікавленості батьків з тієї чи іншої теми або у справі, а також організувати майбутні зустрічі з максимальною ефективністю. Батьки відмічають найбільш цікаві форми взаємодії.

Відповіді батьків класний керівник потім аналізує і на цій підставі пла­нує їх участь у житті класного колективу на новий навчальний рік.


4574715208721641.html
4574772333920621.html
    PR.RU™