Повідомлення готують по два студенти в кожній групі

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1

Практичне заняття № 1

Тема: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

1. Походження української мови, її зв’язки з іншими слов’янськими мовами.

2. Українська мова – національна мова українського народу, форми її вияву.

3. Основні групи діалектів української мови та їхні особливості.

4. Літературна мова як унормований різновид національної мови.

5. Стилі сучасної української мови, їхні основні ознаки та жанрові різновиди.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. – С.3-17.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С.3-8.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. – С.8-17.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика. – К., 2010. – С. 7-15.

5. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 17-45

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. – С.3-23.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.,1993. – С.3-13, 18-37,

53-61, 153-156.

8. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 13-58.

9. Івченко М.П.Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С.3-32.

10. Олійник О. Сучасна українська мова. – К., 2008. – С. 12-24.

б) додаткова:

1. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної

мови. В 2-х ч. – Ч.1. – К., 1973. – С.3-17, 68-71.

2. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К.,

1969. – С.340-369.

3. Русанівський В. М. Історія української літературної мови. – К., 2002. .

4. Матвіяс І.Г. Українська мова і її говори. – К., 1990.

5. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 2003.

6. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.,1994. – С.100-230.

7. Пономарів О.Д. Стилістика української мови. – К., 1992.

8. Зарецький О. Мовна ситуація в Україні: стереотипні суспільні свідомості // Українська

мова. – 2006. – №3. – С.22–31.

9. Карпенко Ю.О. Українська гіпотеза // Мовознавство. – 1993. – № 5. – С.2-8.

10. Нудьга Г.А. Ніжна і мелодійна // Українська мова і література в школі. – 1990. - № 6.

11. Погрібний А. Випробування суржиком // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – №4-5. – С.4–12.

12. Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. –

2001. – № 4. – С.3-20.

13. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 126-128, 134-135, 167-168, 219-222, 293

-294, 328-332, 387-388, 498-499, 500, 578-579, 602-603, 605-606, 659-661.

ЗАВДАННЯ

1. Підготувати повідомлення «Мовна ситуація в Україні» та «Проблема суржику в

сучасній українській мові» (5 хв.).

Повідомлення готують по два студенти в кожній групі.

2. Заповнити таблицю «Діалекти української мови».

Група діалектів Територія поширення Особливості
Фонетичні Морфологічні Лексичні

3. Підібрати текст будь-якого функціонального стилю (70-100 слів). Письмово

проаналізувати його за таким планом:

- Стиль, підстиль, жанр, сфера поширення, мета.

- Загальні ознаки.

- Мовні засоби: лексичні, морфологічні, синтаксичні.

Див. методичні рекомендації.

4. Принести зошити для контрольних робіт. Підготуватися до написання диктанту,

повторивши основні правила орфографії (див. самостійну роботу № 1).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Національна мова – є однією з істотних ознак нації. Необхідно звернути увагу на роль і значення української національної мови в житті суспільства, на історію її виникнення.

Формами української національної мови є літературна мова, діалекти, жаргони, професійне мовлення і просторіччя.

Діалекти, або наріччя, як територіальні різновиди національної мови являють собою залишки попередніх мовних формувань. Місцеві діалекти української мови об’єднані у три групи: північні, південно-східні та південно-західні. Вони поширені в певних областях України і мають типові риси у фонетичній, морфологічній та лексичній системах (у таблиці – завдання 2 – необхідно зазначити по дві-три ознаки кожного виду для всіх діалектів).

Літературна мова – це відшліфована мова, яка характеризується поліфункціональністю, унормованістю, стандартністю, уніфікованістю, розвиненою системою стилів. Основна ознака літературної мови – наявність норм (орфоепічних, акцентологічних, лексичних тощо), яким властива варіантність та історизм. Готуючи відповідь на запитання про літературну мову, слід звернути увагу на її історію, на роль

І. Котляревського та Т. Шевченка у формуванні сучасної літературної мови (найбільш повно цей матеріал представлено в підручнику М.Т.Доленка) й на сучасну мовну ситуацію в Україні.

У мові поняття стилю пов’язане з тими функціями, які вона виконує (комунікативну, когнітивну, емоційну тощо). Ці функції виявляються в конкретних ситуаціях, коли мовець застосовує певний набір мовних засобів, що найкраще виражають мету і завдання ситуації спілкування. Тому літературна мова поділяється на стилі – різновиди, які характеризуються стійкими особливими рисами, зумовленими завданням спілкування (обмін інформацією, повідомлення, вольовий вплив і т.п.).

Кожен з п’яти традиційних функціональних стилів – науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль художньої літератури й усно-розмовний – має сферу поширення, призначення, систему мовних засобів, стилістичні норми, підстилі та жанри реалізації (різновиди текстів певного стилю). Так, наприклад, науковий стиль обслуговує сферу науки, техніки й освіти. Мета його – повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, обгрунтування гіпотез, класифікацій, систематизація знань. Загальними ознаками стилю є понятійність, предметність, об’єктивність, логічна послідовність викладу, узагальненість, однозначність, точність, лаконічність, аналіз, синтез, аргументація, наявність висновків. У науковому стилі використовуються такі мовні засоби: терміни, наукова фразеологія, цитати, посилання; іменники та відносні прикметники, мало дієслів, в основному – безособові, узагальнені чи неозначені форми; складні синтаксичні конструкції, повні речення, часто ускладнені зворотами. Підстилі, в яких реалізується науковий стиль, це – власне науковий, науково-популярний та науково-навчальний. Основні жанри – дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія тощо.

Основою усіх стилів є стилістично нейтральні елементи, тому функціональні різновиди мови між собою пов’язані й іноді навіть виникають труднощі у відмежуванні одного стильового різновиду від іншого. Проте кожен стиль має і властивий йому добір слів, фразеологізмів, синтаксичних конструкцій, які називають стилістично забарвленими.

Студенти, що готують повідомлення повинні звернути увагу на таке: 1) «Мовна ситуація в Україні» ‒ Закон про мову та його реалізація, поняття державної мови, державна мова і мови національних меншин, проблема російської мови в Україні; 2) «Проблема суржику в сучасній українській мові» ‒ поняття суржику, місце суржику в національній мові, ставлення вчених до цієї проблеми. Для висвітлення зазначених питань слід використовувати не тільки літературу з поданого списку додаткових джерел, необхідно самостійно знайти нові відомості.

Студенти повинні знати: відомості про походження й розвиток української мови; особливості літературної мови та її історію; визначення таких теоретичних понять: національна мова, літературна мова, державна мова, літературна норма, стиль, діалект, жаргон, просторіччя,

Студенти повинні вміти: виявляти діалектні особливості, встановлювати їх літературні відповідники; визначати стильову приналежність текстів й укладати тексти відповідно до вимог певного стилю.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення української національної мови.

2. До якої мовної сім’ї, групи та підгрупи належить українська мова за генеалогічною

класифікацією мов?

3. Які існують гіпотези щодо походження української мови?

4. У якому столітті сформувалася українська національна мова?

5. Що вам відомо про історію розвитку української мови?

6. Назвіть форми вияву національної мови.

7. Дайте визначення жаргону, просторіччя, професійного мовлення.

8. Дайте визначення діалекту.

9. Які групи діалектів виділяються в сучасній українській мові? Назвіть території їх

поширення.

10. Наведіть приклади найголовніших фонетичних, морфологічних та лексичних

особливостей кожної з груп.

9. Дайте визначення літературної мови, назвіть її ознаки.

10. Що таке стиль? Які стилі виділяються в сучасній українській літературній мові?

11. Схарактеризуйте один із стилів, зазначивши сферу його поширення, призначення,

систему мовних засобів, стилістичні норми, підстилі та жанри реалізації.

13. У якому столітті сформувалася українська літературна мова?

14. Схарактеризуйте сучасну мовну ситуацію в Україні.

15. Поясніть сутність поняття «державна мова».

Практичне заняття № 2

Тема: ФОНЕТИКА. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗВУКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

1. Поняття про фонетику. Одиниці членування мовленнєвого потоку.

2. Аспекти вивчення звуків мови: фізіолого-артикуляційний, фізико-акустичний та

функціональний.

3. Класифікація голосних та приголосних звуків.

4. Фонетична транскрипція, правила фонетичної транскрипції.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. –

С. 17-26, 28-33, 42-43.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С.8-17, 19.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С.17-27, 36-40.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика. – К., 2010. – С.165-194,

243-265.

5. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 89-92, 96-101.

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. – С.23-31,

36-40.

7. Івченко М.П.Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 120-122, 124-135,

142-149.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К., 2002. – С.16-21 27-29,

67-73.

9. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 59-72.

10. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. – К.,

2006. – С. 7-64

11. Олійник О. Сучасна українська мова. – К., 2008. – С. 25-31.

б) додаткова:

1. Пазяк О.М., Сербенська О.А. та ін. Українська мова. – К., 2001. – С.61-77.

2. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної

мови. В 2-х ч. – Ч.1. – К., 1973. – С. 90-94, 97-114, 149-153.

3. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К.,

1969. – С.43-70, 130- 178.

4. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,

1976. – С. 15-20, 22-24, 28-30.

5. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. –

К., 1993. – С. 27-28, 30-32, 36-39, 41, 51-53, 57-64.

6. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 19, 96-98, 186, 355-356, 484-485,

552-553, 638, 700-704.

7. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – К.,2008. – С. 5-20.

ЗАВДАННЯ

1. Із підручника М.Т. Доленка виписати правила фонетичної (с.38-40) та фонематичної

транскрипції (с.51).

2. Із підручника М.Я.Плющ виписати головні правила складоподілу (с. 20-21).

3. Переписати зразок фонетичного аналізу слова.

4. Виписати окремо слова, в яких буква Гозначає глотковий, а в яких – проривний

приголосний звук:

голова, голос, гава, гелгіт, гай, гасити, гуля, дорога, ганок, гедзь,

грати (дієслово), грати (іменник), гніт, гострий, глина, агрус, дзига.


4573140055412882.html
4573190003038586.html
    PR.RU™