Вивчення особливостей якостей менеджера.

3. Спроби систематизації якостей менеджера.

4. Поведінський напрямок оцінки якостей менеджера.

Питання 1. Еволюція наукового визначення вимог до менеджера.

У теоріях і практиці управління немає чітко визначених вимог до менед­жерів — якостей необхідних керівнику організації. І не дивлячись на те, що такі науки, як психотехніка, психометрія внесли визначений вклад у розробку методів оцінки особистих якостей людини, в управлінні переважає безсистем­не використання анкет, методів, тестів тощо.

Які ж якості менеджера оцінюються?

Американські спеціалісти визначають, що керівник організації відповідає за сім "men": men (люди), methods (методи), money (гроші), machines (облад­нання), materials (матеріали), marketing (збут), management (управління).

Проблеми якостей, необхідних керівнику, вже давно досліджуються в уп­равлінській науці. Ще Фредерік Тейлор хотів визначити якості ідеального керівника. Він визначав: розум, освіта, спеціальні й технічні знання, фізична спритність або сила, такт, енергія, рішучість, чесність, розміркованість і здоровий глузд, міцне здоров'я.

Анрі Файоль описує керівника так:

"Перша умова, якій повинен відповідати керівник великого підприємства, - бути хорошим адміністратором, тобто бути спроможним передбачати, орга­нізовувати, узгоджувати та контролювати. Друга умова полягає у тому, щоб го­лова підприємства був компетентним у спеціальній технічній функції, яка ха­рактерна для даного підприємства. Інші якості та знання, які бажано було ба­чити в усіх найважливіших керівників підприємства, полягають в наступному:

1) здоров'я та фізична сила;

2) інтелектуальність та розумне мислення;

3) моральні якості: розміркована воля, твердість та наполегливість, сміливість, почуття відповідальності; почуття обов'язку та турботи про загальний інтерес;

4) високий рівень загальної культури;

5) загальне управління по всіх найбільш суттєвих функціях."


Платон Михайлович Керженцев дає такий перелік вимог до керівників підприємств:



1. Керівник повинен бути надійним, врівноваженим, справедливим.

2. Він має творче, але тверезе уявлення. Талановитий лідер повинен уміти створювати проекти для майбутнього, aлe він практичний ідеаліст, який не тільки мріє про нові творчі шляхи, а й дійсно може здійснювати нове. Він думає і живе у майбутньому.

3. Керівник володіє здібністю здорового глузду. Він знає, чи можуть здійснитись його ідеї. Коли він створює плани для майбутнього, він проявляє не тільки уявлення, але тверезу кмітливість.

4. Кожен керівник повинен мати мужність. Багато лідерів потерпають невдачу тому, що вони дуже боязливі і хочуть усім сподобатись. Хороший керівник твердо і непохитно відстоює свою думку проти інертності і забо­бон.

5. Почуття гумору — суттєва якість для керівника. Він повинен розуміти, що багато положень може скоріше поліпшити сміхом, ніж сльозами.

6. Здібність розуміти людей дає можливість керівнику поставити себе на місце підлеглих і знайти справедливий і задовольняючий усіх вихід із скрутно­го стану.

7. Керівник повинен бути сприйнятним, тобто уловлювати будь-яку ін­формацію за всіма питаннями, які відносяться до співробітництва зі своїми ко­легами по роботі та підлеглими.

8. Керівник повинен мати організаторські здібності, необхідні технічні знання в своїй галузі роботи, бути ввічливим.

У 1970 р. Західноєвропейський центр управління провів опитування 407 керівників із шести західноєвропейських країн щодо якостей керівника. Ре­зультати опитування такі:

• 58% сказали, що головною якістю керівника є вміння бути лідером, тоб­то володіти комунікативністю, здібністю працювати у групах, переконувати, бути хорошим політиком у роботі з персоналом;

• 55% визнали, що керівник повинен володіти такими особистими якос­тями, як талант творчості, знання техніки, рішучий характер, здібність бути прикладом для інших, дух опірності;

• 37% вважали головним планування і організацію;

• 7% — дух прогресу та передбачення перспективи.

Серед необхідних якостей, які визначають кваліфікацію менеджера, опи­тані керівники бачили (у порядку зменшення за частотою):

1)здібність до лідерства, наполегливість;

2)широка освіта, широке коло знань, розум і талант;

3)організаційні здібності;

4)прагнення до влади, енергійність;

5)професійні знання, спеціальні навички;

6)рішучість;

7)твердий характер;

8)особиста зрілість, комерційні здібності та ініціатива;

9)почуття нового, далекоглядність;

10)протидія психічному та фізичному напруженню;

11)творчий талант, оригінальність.

Є. Чижів і В. Мурманський досліджували систему оцінки якостей мене­джерів у США і зробили висновки, що їх основними критеріями є:

1. Здібність протистояти тиску: це самоконтроль, рівний настрій, загаль­ний оптимізм, здібність реагувати конструктивно в умовах тиску.

2. Моральні якості, головним чином чесність. Вважається хорошим по­казником, коли людина має свою власну систему моральних цінностей, та відпо­відно до якої і діє.

3. Почуття відповідальності. Терпеливе відношення до неприємних, але необхідних обов'язків.

4. Розумові здібності. Раціональний підхід до проблем і розподілу ресурсів.

5. Здатність до творчості. Оригінальне мислення, допитливість, здібність розвивати новий підхід до багатьох стандартних проблем.

6. Здатність до ризику. Тут враховується ступінь успіху менеджера у ризикових підприємствах, його здатність утримувати позиції в умовах якоїсь загро­зи.

7. Енергійність. Здатність працювати швидко і на високому рівні. Якщо людина не має таких якостей, то в неї швидко можуть виникнути втома, нер­возність, неякісні рішення.

8. Владолюбство, прагнення доодержання влади, до того, щоб завжди бути попереду.

9. Уміння керувати, здатність до управління, організації, мотивації; вміння залучати та втримувати необхідних людей. Без наявності цих якостей людина не може бути менеджером.

10. Здатність працювати з іншими людьми, встановлювати дружні стосунки, створювати сприятливий для роботи клімат.

Розвиток науково-технічного прогресу та жорсткі умови конкурентної боротьби між суб'єктами ринку вимагали нових підходів до якостей керівних кадрів.

На перше місце нових вимог виходила здатність керівника оволодіти тех­нічними та технологічними змінами і здатність керувати соціальними змінами та людьми.

Наведемо приклади висловлювань науковців та спеціалістів з менеджмен­ту того часу.

Віце-президент Міжнародної асоціації з питань управління у Брюсселі (філія Американської асоціації управління в Європі) Харман Фредерік відмічає неспокій, який охопив вищих менеджерів фірм Західної Європи у зв'язку з не­обхідністю пристосовуватися до швидких змін, пов'язаних з науково-техніч­ним прогресом, соціальними змінами, старінням методів управління, що ви­користовуються, зростаючою конкуренцією молодого покоління, яке йде на зміну.

Колишній президент компанії "Дженерал моторс" Альфред Слоун у своїй книзі "Роки з Дженерал моторс" підкреслює: "Постійно змінюючий ринок і постійно змінюючий продукт здатні зруйнувати будь-яку організацію, якщо вона не готова до перемін".

Велике значення надавалося мистецтву спілкування з людьми, вмінню ви­користовувати не тільки знання, але і творчу енергію, навіть емоції працівників. У правильному використанні людських ресурсів підприємці бачили один із го­ловних резервів зростання прибутку.

Загострення конкуренції та соціальні обставини примусили керівників зай­матися проблемами "людських стосунків", аналізом мотивів, якими керувалися підлеглі. Одночасно компанії, підбираючи менеджерів, стали більше цікавитись мотивами їх діяльності і такими критеріями, як здатність переконувати; тер­пимість (заради інтересів прибутку) до інакодумаючих, до талановитих, але склад­них у повсякденному житті новаторів; схильність до аналізу соціальної ситуації та можливих соціальних наслідків господарських рішень; бажання і здатність до подальшого навчання, динамізм у знаннях, думках, позиціях.

Керівник повинен уміти не погоджуватися, при цьому залишатися лю­б'язним.Він завжди повинен бути здібним сприймати нові ідеї та досягнення, але не давати їм відвести себе в сторону; бути достатньо енергійним для того, щоб дочасно і щохвилинно жити своєю роботою, щоб почувати, що кожний працює завзятіше, ніж він.

Горвард Джонсон, президент Масачусетського технологічного інституту писав, що бізнесу потрібні люди, які підприємливі і енергійні, винахідливі, здатні втілювати нові ідеї і відкриття у практику; сприятливі до змін та перемін; можуть діяти в умовах невизначеності і мають бажання ризикувати.

Б. Мільнер, Є. Чижів, В. Чурмантнева зазначили такі нові вимоги до ме­неджерів у США:

1)здатність передбачати та здійснювати нововведення, оновлювати асор­тимент продукції, шукати нові ринки;

2)володіти системним підходом;

3)легко йти на зміни організаційних форм управління і не бути прив'яз­ним до якоїсь однієї форми;

4)володіти якістю інтелектуального лідера. здатного керувати освіченими людьми, які будуть працювати в організації; здатного залучати до керівництва ініціативних, винахідливих, талановитих працівників;

5)комунікабельність, здатність швидко налагоджувати контакти з вели­кою кількістю людей у компанії та поза нею; з державними органами, наукови­ми колами, навчальними центрами, громадськими організаціями, з міжнарод­ними організаціями.

У той же час Чарльз Філлінгхаст у статті "Завдання американських менеджерів у майбутньому" писав, що керівник майбутнього повинен бути не стільки глибоким технічним спеціалістом у своїй галузі, скільки керівником широкого профілю:

- організатором;

- новатором;

- психологом;

- соціологом.

При цьому треба вміти розбиратися у технології галузі й слідкувати за її прогресом.


4571072058241032.html
4571125406165836.html
    PR.RU™